Тричі за місяць: ракетні удари по Запоріжсталі поглиблюють кризу металургії

Пресслужба Метінвесту повідомила, що пошкоджений після серпневих обстрілів комбінат знову отримав чотири ракетні влучання у виробничий майданчик. Після атак 11 і 27 серпня «Запоріжсталь» не повернулася до роботи, тому нинішнє руйнування додалося до вже наявних наслідків.

Найбільше вразили основне та допоміжне обладнання доменного й мартенівського цехів, а також енергосистему, мережі та логістичну інфраструктуру. У компанії наголосили, що через попередню зупинку виробничих процесів загроза техногенної аварії наразі відсутня.

Операційний директор Метінвесту Олександр Мироненко нагадав, що «Запоріжсталь» виплавляла чавун і сталь для цивільних потреб, а не для військових, і не мала на своїй території об’єктів, які могли б зробити її воєнною ціллю. Уночі Росія також атакувала «АрселорМіттал Кривий Ріг»: двоє людей загинули, четверо поранені, пошкоджені виробничі та допоміжні об’єкти.

Повна зупинка «Запоріжсталі» сталася після балістичних ударів 11 і 27 серпня, коли загинули семеро працівників, ще 21 отримав поранення. Тоді були пошкоджені енергетичні та транспортні об’єкти, а також потужності доменного й коксового виробництв.

Серпневі атаки на найбільші металургійні підприємства різко обвалили виробництво металопродукції. За підсумками серпня випуск сталі в Україні впав на 57,3% у річному вимірі, до 277 тис. тонн, а порівняно з липнем — на 39,4%. За січень–липень падіння становило 5,6% у річному обчисленні.

У 2025 році саме «Запоріжсталь» та «АрселорМіттал Кривий Ріг» давали 72% української виплавки сталі. Тому їхня тривала зупинка може скоротити виробництво приблизно на 2 млн тонн до кінця 2026 року.

Економічні наслідки виходять за межі галузі: менша пропозиція металу може збільшити імпорт, здорожчати будівництво та створювати додатковий тиск на гривню. Водночас відновлення пошкоджених заводів оцінюється в десятки й сотні мільйонів доларів.

Металурги вважають, що без відповідних поступок з боку Євросоюзу вкладати такі кошти у відновлення зруйнованих потужностей недоцільно.

Що це означає

Для пересічного читача це означає не лише новину про обстріли, а й ризик подорожчання будівельних матеріалів та товарів, що містять метал. Зупинка двох флагманів галузі зменшує пропозицію сталі, а отже підвищує залежність від імпорту та тиск на гривню.

Для самої металургії й держави це тривалий простій, великі витрати на відновлення та залежність від зовнішньої підтримки. Якщо пошкоджені комбінати не вдасться повернути до роботи, Україна може втратити значну частину сталеливарних потужностей.