Болгарія обрала проросійський вектор: Йотова перемагає у другому турі президентських перегонів

За даними Центральної виборчої комісії Болгарії, станом на 5 ранку, 1 листопада, було опрацьовано 99,56% протоколів. Тандем Йотової та кандидата на посаду віце-президента Кирила Вілчева отримав підтримку 57,69% виборців.

Основний суперник чинної глави держави, колишній прем’єр-міністр Андрій Гюров (разом із кандидатом у віце-президенти Георгієм Кандевим), посів друге місце з результатом 39,35%. Ще 2,96% болгарських громадян віддали перевагу графі «не підтримую нікого», демонструючи розчарування або нейтральну позицію щодо обох основних сил.

Андрій Гюров швидко прийняв реальність і публічно визнав свою поразку. У своїй промові він зазначив, що приймає результати такими, якими їх побачили виборці, додавши, що жоден голос не був марним, а найкраще для країни ще попереду. Така реакція засвідчує стабільність демократичних інститутів у Болгарії навіть у часи глибокої геополітичної поляризації.

Політичний профіль Іліяни Йотової викликає серйозні занепокоєння серед західних партнерів. Вона послідовно виступає за відновлення прямого діалогу з Російською Федерацією та критикує військову та фінансову допомогу Україні.

Контекст

Ці вибори стали логічним продовженням політичної кризи, яка розпочалася на початку 2026 року. Тоді попередній президент Румен Радєв оголосив про добровільну відставку після майже дев’яти років правління. Конституційний суд достроково припинив його повноваження 23 січня, і пост глави держави перейшов до віце-президента Іліяни Йотової, яка тепер легітимізувала своє становище через всенародне голосування.

Результати цього електорального процесу відбуваються на тлі загострення безпекової ситуації в регіоні Чорного моря та активних дипломатичних зусиль України щодо формування нових союзницьких архітектур, зокрема через контакти з ЄС та Канадою.

Раніше ми писали:

• Монреальський консенсус: як ЄС і Канада розширюють архітектуру підтримки України

Що це означає

Софія офіційно закріплює проросійську орієнтацію на рівні голови держави, що ускладнить консенсус в рамках Європейського Союзу щодо подальших пакетів санкцій проти Кремля.

Можливе зниження активності Болгарії в міжнародних форматах підтримки України, включаючи блокаду чи затягування рішень щодо військової допомоги.

Зміна балансу сил у Балканському регіоні, де вплив Заходу традиційно спирається на солідарність країн-членів НАТО та ЄС.