Дипломатичний тиск: чому Сеул звинуватив Київ у підриві довіри через полонених КНДР

Причиною дипломатичної суперечки стало виступ Зеленського на Генеральній Асамблеї ООН, де він оголосив про передачу двох північнокорейських солдатів, які потрапили в український полон під час боїв у Курській області ще в січні 2025 року. За даними південнокорейських ЗМІ, сторони домовилися тримати цей процес у секретності, щоб не наражати перехованців на небезпеку.

Офіс президента України заперечує існування будь-яких домовленостей про нерозголошення, стверджуючи, що було оприлюднено лише загальну інформацію без конкретних деталей передачі. Проте в Сеулі вважають такі аргументи неправдивими та шкідливими для дружніх відносин між країнами.

Для Південної Кореї безпека перебіжчиків є критично важливою, оскільки їхнє місцезнаходження після переходу під контроль Сеула може стати мішенню для спецслужб Пхеньяна. Окрім того, скандал спалахнув у надзвичайно чутливий момент, коли Південна Корея намагається відновити діалог із Північною Кореєю.

Пхеньян раніше направив близько 14–15 тисяч своїх військових для участі у бойових діях на боці Росії, переважно на курському напрямку. Інцидент із полоненими став предметом переговорів на найвищому рівні: глави МЗС країн обговорювали співпрацю в березні 2026 року, а президенти — під час саміту НАТО в Анкарі в липні.

Що це означає

Цей інцидент демонструє ризики публічної дипломатії в умовах воєнного часу, коли навіть благі наміри можуть призвести до серйозних міжнародних конфліктів через нестачу координації щодо комунікаційних стратегій.

Для читача важливо розуміти, що подібні суперечки можуть ускладнити отримання Києвом додаткової військової та гуманітарної допомоги від азійських партнерів, якщо довіра буде остаточно підірвана. Сеул уже натякнув на можливі «додаткові заходи», що залишається невизначеним фактором ризику.