МЗС України: «міжнародний розшук» українських чиновників з боку РФ — юридична нікчема

У заяві українського дипвідомства підкреслюється, що рішення Слідчого комітету та МВС РФ щодо розшуку Резнікова, Федорова, Іващенка та Бровді є політично мотивованими актами. Вони ухвалені в обхід норм міжнародного права і тому не можуть слугувати легітимною підставою для затримання або екстрадиції в будь-якій юрисдикції світу.

Ключовим аргументом МЗС є стаття 3 Статуту Інтерполу, яка категорично забороняє організації втручатися у справи політичного, військового, релігійного чи расового характеру. Використання каналів міжнародного поліцейського співробітництва для переслідування представників офіційної влади воюючої країни прямо суперечить цим принципам.

На противагу фейковим звинуваченням Кремля, Україна нагадує про реальні судові рішення. Зокрема, Міжнародний кримінальний суд уже видав ордери на арешт Володимира Путіна через незаконну депортацію дітей, а також Сергія Шойгу та Валерія Герасимова через удари по енергетичній інфраструктурі.

Водночас українська прокуратура продовжує розслідувати злочини російського керівництва. У МЗС впевнені, що спроби створити «дзеркальну картину» правосуддя приречені на провал, адже відповідальність за воєнні злочини неминуча.

Що це означає

Для читача це означає, що офіційні канали Інтерполу та правоохоронні структури демократичних країн не реагуватимуть на російські «червоні циркуляри», оскільки вони визнані нелегітимними. Це захищає українських посадовців від реальних ризиків затримання за кордоном.

Також це підтверджує пріоритет міжнародного права над пропагандистськими інструментами РФ. Реальним викликом для російської верхівки залишаються ордер МКС, які мають юридичну силу в країнах-членах Римського статуту.