Вірменія йде на компроміс: Пашинян запропонував Азербайджану обмін територіями заради миру

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян зробив радикальну заяву щодо подальших перемовин із сусіднім Азербайджаном. Він запропонував провести територіальний обмін за принципом «рівне за рівне». Згідно з цією схемою, Єреван і Баку можуть обмінятися ділянками землі однакової площі. Головна мета такого маневру — ліквідація анклавних територій, які належать одній державі, але оточені іншою, що створює постійні логістичні та безпекові проблеми.

Окрім безпосереднього коригування кордонів, вірменський прем’єр закликав остаточно відмовитися від взаємних територіальних претензій. Також у пакеті пропозицій передбачено відкриття транспортних шляхів та комунікацій. Це означає не лише демаркацію меж, а й інтеграцію інфраструктури, яка десятиліттями була заблокованою через конфлікт.

Необхідність таких рішень виникла після остаточного завершення бойових дій у Нагірному Карабасі. Хоча військове протистояння припинилося, політична нормалізація залишалася підвішеною саме через складну конфігурацію кордонів та питань транзиту. Ініціатива Пашиняна є спробою перевести діалог із площини риторичних звинувачень у практичну площину дипломатичних компромісів.

Контекст

Коріння нинішньої ситуації лежить у багаторічному конфлікті навколо Нагірного Карабаху — регіону, який міжнародно визнаний частиною Азербайджану, але до 2023 року мав переважно етнічно вірменське населення. Ескалація почалася наприкінці 1980-х років і переросла у повномасштабну війну після розпаду СРСР.

У 1990-х роках вірменські сили взяли під контроль Карабах та прилеглі райони. Проте ситуація різко змінилася під час Другої карабаської війни 2020 року, коли Азербайджан повернув значну частину територій. Фінальна точка була поставлена у вересні 2023 року, коли Баку відновив повний контроль над усім регіоном, а понад 100 тисяч етнічних вірмен були змушені покинути свої домівки.

Що це означає

Для регіональної стабільності це означає потенційне відкриття нових торговельних маршрутів, які можуть стимулювати економіку обох країн. Обмін територіями дозволяє усунути «сірі зони» на кордонах, де часто виникали локальні інциденти через непорозуміння щодо юрисдикції.

З погляду безпеки, взаємна відмова від територіальних претензій знижує ризик повторної ескалації. Для звичайних громадян це може означати можливість вільнішого пересування та покращення інфраструктурних проектів, які раніше блокувалися політичними бар’єрами.