Новий порядок повернення військових із СЗЧ: куди йти і що чекати після закінчення пільгової програми

Завершення дії спрощеного механізму для тих, чиє СЗЧ було зафіксовано до 12 червня, змінило умови реінтеграції військових у строй. Тепер кожен випадок розглядається через призму загальних норм права та внутрішніх регламентів Збройних Сил України.

Головна відмінність нового етапу — це неможливість самостійно обрати конкретну військову частину для подальшої служби в більшості випадків. Також процес поновлення грошового забезпечення та документального оформлення статусу займає більше часу, ніж під час дії спеціальної програми.

Військовослужбовець має два основні шляхи дії: звернутися до Військової служби правопорядку (ВСП) або особисто прибути до одного з батальйонів резерву. У підрозділах ВСП нададуть актуальний перелік доступних місць служби та за потреби видадуть необхідні приписи для переміщення.

Після фізичної появи в батальйоні резерву командир протягом трьох діб повинен видати наказ про включення людини до списку тимчасово прибулого складу та визначити її завдання. Паралельно правоохоронні органи перевіряють наявність відомостей про кримінальне провадження щодо СЗЧ у Єдиному реєстрі.

При розподілі поверненців враховуються письмові згоди командирів бойових частин пріоритетного комплектування та рекомендаційні листи від бригад, що потребують поповнення. Важливо, що документи від частин тилового забезпечення не мають ваги при прийнятті рішення про направлення.

Окремо регулятор нагадав про можливість звільнення від кримінальної відповідальності для тих, хто вперше порушив присягу в умовах воєнного стану. Для цього потрібно подати рапорт, отримати згоду командира на продовження служби та звернутися до слідчого, прокурора або суду з клопотанням. Фінальне рішення ухвалює виключно суд.

Що це означає

Для військовослужбовців, які перебувають у статусі СЗЧ, це означає необхідність терміново діяти, якщо вони планують повернутися легально. Час очікування на офіційне поновлення статусу та виплати збільшується, а ризик потрапити в підрозділ, який не відповідає очікуванням, стає реальним через відсутність права вибору.

Ця зміна процедури демонструє, що держава переходить від режиму екстреної мобілізації втрачених ресурсів до системної роботи з кадровим складом. Повернення більше не є «автоматичним» процесом із гарантованим комфортним місцем служби, а вимагає проходження стандартних бюрократичних та правових процедур.