Відновлювали лабораторії ціною життя: внаслідок російського удару загинули п’ять медпрацівниць на Харківщині

Міністерство охорони здоров’я України повідомило про трагічний інцидент, який забрав життя п’яти жінок, присвячених санітарно-епідеміологічній службі. Всі загиблі працювали в одній із філій Харківського обласного центру контролю та профілактики хвороб. Їхня доля показує, як цивільні фахівці ризикують собою заради відновлення базових послуг охорони здоров’я у звільнених містах.

Серед загиблих — Вікторія Прокопенко, яка очолювала санітарно-гігієнічну лабораторію і мала 36-річний стаж у цій сфері. Вона мріяла стати лікаркою ще зі шкільних років і готувалася святкувати своє 59-річчя вже наступного місяця. Юлія Довженко майже 38 років працювала лаборанткою бактеріологічної лабораторії; колеги пам’ятають її як відповідальну та доброзичливу людину, якій 2 листопада мало виповнитися 57 років.

Ще одна жертва — Валентина Прус, яка прийшла на посаду лаборантки у 2021 році. За невеликий термін вона зарекомендувала себе як професійна фахівчиня. Їй було 55 років. Анжела Прохорцева, бухгалтерка центру, загинула під час телефонної розмови з колегами. Свідки чули свист авіабомби та спробу жінки врятуватися перед тим, як зв’язок обірвався назавжди. Анжелі було 54 роки.

Олена Грищенко, прибиральниця службових приміщень, також стала жертвою обстрілу. Вона дбала про умови праці колег і швидко стала невід’ємною частиною колективу. Олені було 58 років. Усі ці жінки після деокупації власноруч розчищали руїни, прибирали вибите скло та намагалися запустити роботу лабораторій, які є критично важливими для епідеміологічного контролю в регіоні.

Цей випадок стався незадовго до масованої атаки на Харків у ніч на 3 листопада, коли поранення отримали щонайменше 73 людини, а пошкодження зазнали корпуси лікарні та житлові будинки.

Що це означає

Зупинка роботи лабораторій через загибель персоналу може ускладнити моніторинг епідеміологічної ситуації в Харківській області.

Повернення цивільного персоналу до роботи в зонах активних бойових дій демонструє високий рівень ризику для системи охорони здоров’я навіть у деокупованих районах.