Сумна звістка для українського спорту: ДНК підтвердила загибель екс-гравця збірної Романа Максимюка

Тривалий час доля Романа Максимюка залишалася невідомою. Бувши бійцем Збройних Сил України, він пропав безвісти на початку 2025 року під час виконання бойового завдання в Донецькій області. Лише тепер, після проведення генетичної експертизи, родина отримала остаточне підтвердження: півзахисник загинув. Ця новина стала болючим ударом для футбольної спільноти, яка пам’ятає Романа не лише як спортсмена, а й як патріота, який добровольцем пішов на війну.

Роман Максимюк мав видатну кар’єру в українському футболі. На професійному рівні він захищав кольори київського «Динамо», дніпровського «Дніпра», луцької «Волині» та інших клубів. Особливої ваги його біографії надав виступ за національну збірну України: у період з 1998 по 2002 рік півзахисник провів у формі головної команди країни 5 матчів. Після завершення ігрової кар’єри Максимюк продовжив працювати в спорті, очолював тернопільську команду та входив до тренерських штабів різних клубів.

З початком повномасштабного вторгнення росії Роман прийняв свідоме рішення стати на захист держави. Він пішов до лав ЗСУ добровольцем восени 2022 року. Воїн проходив службу у складі 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади, де обіймав посаду навідника. Саме в цій бригаді, відомій своїми бойовими традиціями та високим рівнем підготовки, він зустрічав ворога на передовій.

Контекст

Історія зникнення безвісти багатьох українських військових часто тягнеться місяцями через активні бойові дії та складність ідентифікації загиблих на полі бою. Подібний шлях пройшов і інший представник українського футболу — колишній прес-секретар збірної Александр Гливинський, який також став воїном ЗСУ, демонструючи єдність спортивної спільноти зі збройними силами.

Війна руйнує не лише людські долі, але й символічні простори спортивного життя. Так, російські удари завдали серйозних пошкоджень стадіону «Металліст» у Харкові, що нагадує про ціну, яку платить країна за свою незалежність. Загибель таких постатей, як Роман Максимюк, підкреслює трагічний масштаб втрат серед цивільного та військового населення.

Раніше ми писали:

• Колишній прес-секретар збірної України з футболу Александр Глывинський став воїном ЗСУ
• Російський терор проти цивільної інфраструктури: стадіон «Металліст» у Харкові отримав серйозні пошкодження

Що це означає

Для родини та близьких це означає кінець періоду невизначеності та можливість гідно провести останні почесті воїну. Офіційне визнання загибелі через ДНК-експертизу є юридичною підставою для оформлення відповідних документів та виплат.

Для суспільства ця подія нагадує про те, що війна забирає найкращих людей, які мали все для мирного життя та успіхів у професії. Імена таких героїв мають бути збережені в історії українського спорту та національної пам’яті.