Шахрайський конвеєр у Дніпрі: як кол-центри відмивали кошти через «дропів»

Слідство встановило, що група мала чітку ієрархію та розподіл обов’язків між учасниками. Для забезпечення роботи організатори орендували два приміщення в місті, .

Ключовим елементом схеми став механізм так званих «дропів». Шахраї шукали людей, готових продати свої персональні дані, — студентів, пенсіонерів та безробітних. На їхні документи відкривалися рахунки та випускалися платіжні картки, реальним власником яких ставав злочинний угруповання.

Витягування коштів відбувалося через масові розсилки в месенджерах Telegram і Viber. Жертвам надходили повідомлення про нібито виграші, після чого гроші перераховувалися на картки «дропів». Далі активні учасники групи переводили ці суми в готівку або купували на них криптовалюту, щоб ускладнити простеження транзакцій.

Під час обшуків поліцейські вилучили значну кількість доказів та майна, отриманого злочинним шляхом. Серед конфіскованого — понад 40 тисяч євро, 18 тисяч доларів США та 113 тисяч гривень готівкою. Також було знайдено зброю, боєприпаси, 158 мобільних телефонів, 35 комп’ютерів, численні SIM-картки та холдери, а також два комплекти супутникового інтернету Starlink.

Що це означає

Розкриття цієї справи демонструє еволюцію методів фінансових злочинців, які тепер активно інтегрують сучасні технології (криптовалюти, Starlink) та соціальну інженерію для обходу банківського контролю. Це означає, що шахраї не просто крадуть гроші, а й створюють цілі інфраструктури для їх легалізації.

Для звичайних громадян це важливий сигнал щодо небезпеки передачі своїх даних або банкових карток третім особам. Навіть якщо людина не свідомо бере участь у злочині, її рахунки можуть стати частиною кримінальної ланцюжка, що тягне за собою серйозні юридичні наслідки та блокування коштів.