Технології

Точність із країн Заходу: ГУР детально описало модернізацію дронів «Герань-4»

Точність із країн Заходу: ГУР детально описало модернізацію дронів «Герань-4»

Ключовим елементом оновленої версії став блок «МОХ», серцем якого є магнітоіндуктивний сенсор PNI5GA від американської компанії PNI Sensor. Цей компонент працює в синергії з інерціальним навігаційним модулем SADRA, суттєво зменшуючи дрейф гіроскопів. Таке рішення дозволяє значно підвищити точність автономної навігації дрона навіть у умовах глушіння GPS.

Окрім покращення інерціальної системи, росіяни додали ще один рівень автономності — оптико-електронну кореляційну систему «Сусанін». Вона порівнює поточне зображення з камери дрона з еталонними картами, завантаженими в пам’ять. Це забезпечує відповідність маршруту від точки старту до цілі. Аналогічна технологія також використовується на нових моделях «Герань-5» (версія К5).

Для ураження конкретних типів цілей, таких як мостові конструкції та опори ліній електропередач, противник почав використовувати нову кумулятивно-ріжучу бойову частину КРСН. Її діяльність базується на перерізанні металевих опор струменем високого тиску, що робить дрон ефективним засобом для паралічу логістики та енергетики.

Водночас відбулася локалізація двигунної установки: китайський турбореактивний двигун Telefly замінено на аналог російського виробництва, виготовлений у Албузі. Інші електронні блоки залишилися ідентичними попереднім версіям. Експерти зазначають, що попри високу швидкість, «Герань-4» має недоліки: посилений корпус ускладнює серійне виробництво, а дальність польоту обмежена приблизно 450 км через дорожчі компоненти.

Що це означає

Ця інформація підтверджує, що попри санкції, росія продовжує отримувати доступ до високотехнологічних західних компонентів, які критично важливі для обхідних систем навігації. Для українців це означає необхідність адаптації засобів РЕБ та ППО до нових алгоритмів руху дронів.

Застосування специфічної бойової частини КРСН свідчить про зміну тактики ворога: акцент зміщується не просто на загальне знищення будівель, а на точкове виведення з ладу ключових інфраструктурних вузлів, таких як мости та ЛЕП, що може мати довгострокові наслідки для стабільності постачання енергії та транспорту.

Джерело: УНН · оригінал від 5 жовтня 2026 р.

Коментарі

Коментарів ще немає. Будьте першим!

Залишити коментар

Коментування буде доступне найближчим часом.