Дипломатія зайшла в глухий кут: чому світ боїться нової війни між США та Іраном

За інформацією видання Axios, яке посилається на три джерела в дипломатичних колах, катарські посередники провели низку важливих зустрічей, але не досягли жодного суттєвого прориву. На початку тижня представник Дохи Алі аль-Таваді обговорював двосторінкову пропозицію з міністром закордонних справ Ірану Аббасом Арагчі в Нью-Йорку. Цей план мав задовольнити ключові вимоги обох країн: зняття американської морської блокади для Тегерана та ядерні поступки для Вашингтона.

Однак реальність виявилася іншою. Після зустрічі з іранцями аль-Таваді терміново полетів до Вашингтона, де проводив переговори з Джаредом Кушнером, а віцепрезидент Джей Ді Венс був присутній на невеликій частині зустрічі. Спочатку Білий дім повідомляв про «позитивний» тон дискусій і нібито гнучкість Ірану щодо ядерної програми. Але через кілька годин Дональд Трамп опублікував у соцмережі Truth Social заяву, що він не пропонував Тегерану жодних поступок, фактично нівелюючи надії на швидке врегулювання.

Джерела описують ситуацію як класичний тупик: Іран вимагає того, на що США не можуть піти, а американська сторона вважає себе переможцем у торгах, тому не бачить сенсу в компромісі. Регіональні партнери, такі як Пакистан та Єгипет, також намагалися переконати Тегеран прийняти умови щодо ядерної безпеки. Іранці ж заявили, що розглядатимуть це питання лише після того, як США погодяться повернутися до червневого меморандуму про взаєморозуміння.

Позиції лідерів залишаються непохитними. Секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Мохсен Резаї звинуватив Трампа в нездатності приймати рішення, назвавши його стан «трясовиною». У відповідь президент США запевняв журналістів, що Іран «не матиме ядерної зброї», і натякав на те, що Тегеран нарешті здасться, хоча конкретних кроків для деескалації поки не видно.

Що це означає

Для глобальної безпеки це означає високий ризик ескалації. Американські чиновники припускають, що Дональд Трамп може санкціонувати відновлення великих бойових операцій проти Ірану одразу після проміжних виборів у США. Це створює небезпечну часову рамку, коли дипломатичний канал фактично закритий.

Розчарування катарських посередників свідчить про те, що традиційні механізми вирішення конфлікту не працюють. Якщо сторони продовжать ігнорувати пропозиції третіх країн, ціни на нафту та геополітична нестабільність на Близькому Сході можуть різко зрости, впливаючи на економіку всього світу.