22 вересня литовські парламентарії провели ключове голосування щодо внесення змін до статті 137 Конституції. Ініціатива передбачає повне вилучення положень, які раніше категорично забороняли будь-яку зброю масового знищення та присутність чужих військових об’єктів на території республіки. За пропозицію проголосували 99 депутатів, проти — 13, ще п’ять утрималися.
Однак остаточне затвердження норми потребує дотримання складної процедурної тривалості. Згідно із законодавством, після першого читання мають відбутися ще два голосування з інтервалом не менше ніж три місяці. Щоб поправка набула чинності, щоразу її мають підтримати мінімум дві третини складу Сейму, тобто не менше 94 народних обранців. Наступний етап розгляду запланований на початок жовтня, а фінальне рішення очікується 12 січня наступного року.
Ініціатором процесу виступив спікер парламенту Юозас Олекас. Він наголосив, що геополітичний ландшафт радикально змінився з моменту прийняття Конституції у 1990-х роках. Ядерне стримування Альянсу визначається як фундаментальний елемент колективної оборони, який запобігає агресії та шантажу. Обмеження, що діяли раніше, фактично позбавляли Литву можливості повноцінно інтегруватися в цю систему захисту.
Різке загострення ситуації через повномасштабну війну Росії проти України стало каталізатором цих змін. Особливу стурбованість викликають модернізація російського ядерного арсеналу та мілітаризація сусідніх територій, зокрема Калінінградської області та Білорусі. Глава комітету з закордонних справ Ремігіюс Мотузас зазначив, що більшість країн-членів НАТО, включаючи Польщу, Латвію та Естонію, не мають подібних конституційних обмежень. Теперішній статус Литви робив її «слабкою ланкою» в очах союзників та потенційних противників.
Цей крок також резонує з глобальними дискусіями всередині Заходу. Президент Франції Еммануель Макрон у березні запропонував концепцію європейського ядерного парасоля, де французькі стратегічні сили можуть тимчасово базуватися в країнах-партнерах. Паралельно медіа повідомляли про розгляд Вашингтоном можливості розміщення ядерної зброї в додаткових локаціях Європи. Скасування заборони в Конституції прибирає юридичні бар’єри для таких сценаріїв.
Що це означає
Для Литви це означає перехід від нейтрального або обмеженого статусу до активної участі в ядерному стримуванні НАТО. Країна більше не буде правова перешкодою для розгортання сил Альянсу, що підвищує її боєздатність та надійність як союзника.
Для регіональної безпеки це сигнал про консолідацію Східного фронту НАТО. Усунення конституційних колізій спрощує логістику та планування оборонних операцій, демонструючи рішучість Балтії захищати свою незалежність усіма наявними засобами.







Коментарі
Коментарів ще немає. Будьте першим!
Залишити коментар
Коментування буде доступне найближчим часом.