Війна виснажує підтримку армії в Росії: збори впали, а бажання закінчити її зростає

Найвища готовність закінчити війну фіксується з початку повномасштабного вторгнення, тоді як прихильників продовжувати бойові дії до «повної перемоги» лишилося лише 9%. Такий розрив між суспільними очікуваннями та офіційною риторикою показує, що навіть у Росії, де конфлікт називають «спеціальною операцією», частина мешканців дедалі менше сприймає його як обов’язок чи справу, заради якої варто мобілізувати побут і ресурси.

За рік обсяг добровільної участі в зборах для армії знизився з 42% до 28%, наблизившись до найгірших показників 2022 року. Динаміка була нерівномірною: наприкінці 2023 року цей рівень відновився до 40% і тримався приблизно так само впродовж наступних двох років, але тепер різко впав.

Найбільше скорочення помітне у великих містах: у Москві готовність допомагати військовим знизилася з 32% до 16%, у містах із населенням близько 500 тисяч — з 33% до 17%, а в селах — з 50% до 35%. Це означає, що втомленість від війни охоплює не лише периферію, а й найбільш заможні та інформовані середовища.

Раніше про падіння зборів повідомляли блогери, які підтримують війну, а також благодійні ініціативи, пов’язуючи це з емоційним вигоранням і фінансовим тиском. Для армії це практичне питання: коли зникають неформальні канали підтримки, державі довелося б шукати інші способи мотивувати суспільство або збільшувати витрати з бюджету.

Що це означає

Для читача ці дані важливі як індикатор внутрішнього стану Росії: суспільство поступово перестає сприймати війну як тимчасове випробування, яке можна витримати завдяки добровільній допомозі. Зниження підтримки не обов’язково означає протест чи бажання змінити владу, але воно підвищує вартість ведення війни для Кремля.

Одночасно високий відсоток тих, хто хоче завершення «вже завтра», може свідчити про бажання повернутися до нормального життя, а не про підтримку конкретних мирних умов. Для України та союзників це сигнал: тиск на Росію через економіку, санкції та дипломатію може посилювати внутрішню втому, але не гарантує швидкого припинення агресії.