Європейська солідарність вичерпалась: Польща та Румунія закривають двері для транзиту українського зерна

Влади цих країн дали зрозуміти, що подальше розширення маршрутів «солідарності» є неможливим. У Румунії наголошують, що надлишок українського зерна вже створює затори в портах Дунаю, де рівень води критично низький, що заважає румунським виробникам реалізовувати власну продукцію. Аналогічну позицію займає й Польща: тамтешнє Міністерство інфраструктури прямо заявило про відсутність планів щодо будь-яких змін, які б полегшили транзит українських товарів.

Ця відмова лунає на тлі гострої потреби Києва у фінансовій та логістичній підтримці. Український міністр Тарас Висоцький під час візиту до Брюсселя озвучив потребу в 1,1 мільярда євро для покриття логістичних витрат. Без цих коштів та збільшення пропускної здатності коридорів українські фермери ризикують не мати ресурсів для початку посівної кампанії наступного сезону.

Політичний контекст ситуації свідчить про глибокий розрив між деклараціями ЄС про підтримку України та внутрішньополітичними реальностями окремих країн-членів. Аграрне лобі в Польщі, Румунії, Словаччині та Угорщині залишається надзвичайно впливовим електоральним сегментом. Саме тому інтереси власних фермерів часто переважають над загальноєвропейською стратегією допомоги Києву, який традиційно сприймається як конкурент на ринках ЄС.

Незважаючи на формальні меморандуми про взаєморозуміння, як той, що був підписаний Бухарестом із Києвом минулого місяця, фізичні обмеження залишаються нездоланними. Представники румунської влади зазначають, що країна просто не може подвоїти кількість залізничних складів, доріг чи портів у короткостроковій перспективі. «Маємо те, що маємо», — резюмував міністр сільського господарства Румунії Барна Танчош.

Що це означає

Для України це означає ризик стагнації агросектору: якщо експортні шляхи не розблокуються або не знайдуть альтернативи (наприклад, через порти Німеччини та Нідерландів), до 35 мільйонів тонн зерна можуть залишитися заблокованими всередині країни. Це призведе до дефіциту оборотних коштів у фермерів та скорочення посівних площ на 35–40% наступного року.

На глобальному рівні триваюча блокада Чорного моря та відмова сусідніх країн допомагати з транзитом загрожує поглибленням світової продовольчої кризи. Експерти попереджають, що наслідки для бідних країн Африки та Азії можуть бути навіть трагічнішими за бойові втрати на фронті через різке падіння пропозиції зерна на світових ринках.