Чорне море стає зоною смерті для цивільного флоту через атаки РФ

Ситуація у північно-західній акваторії Чорного моря різко загострилася. Замість безпечних маршрутів для експорту зерна та інших вантажів регіон перетворився на поле бою, де ціллю стають не військові об’єкти, а мирні моряки. Так, 5 жовтня турецьке судно Royad Mammadov, яке прямувало з порту Ізмаїл до Італії із кукурудзою, було уражено поблизу румунських вод. В результаті удару на борту спалахнула пожежа, яка забрала життя частини екіпажу.

Наступного дня, 6 жовтня, трагедія повторилася ще двічі приблизно за 70 морських миль від болгарського міста Бяла. Судно Alfa Watan під прапором Того пішло на дно разом із усіма десятьма членами екіпажу — дев’ятьма сирійцями та одним єгиптянином. Інше судно, Able під прапором Палау, отримало пошкодження, але вдалося евакуювати всіх 18 моряків. Ці інциденти демонструють системний характер атак Росії на комерційну логістику.

Особливо резонансним став випадок ніч на 13 жовтня, коли три дрони атакували судно Chelsea 3 під мальтійським прапором, що належить українському власнику. Удари припали на палубу та борт судна, побудованого на Херсонському суднобудівному заводі. На щастя, вдалося врятувати всі 15 людей (семеро українців та вісім азербайджанців), хоча п’ятеро потребували медичної допомоги. Того ж дня біля берегів Болгарії затонуло ще одне судно, вижити вдалося лише одному члену екіпажу.

Експерт із морської логістики Сергій Гурський, який особисто брав участь у будівництві Chelsea 3, назвав це «особистою втратою». За його словами, судно створювали для забезпечення робочих місць та перевезень, а воно стало мішенню посеред ночі. Гурський наголошує: Росія б’є по цивільних цілях саме тому, що не може протистояти військово-морським силам НАТО. Обережна реакція Софії та Бухареста, які уникають прямого звинувачення агресора, лише зміцнює в Кремлі відчуття безкарності.

Контекст

Ці атаки відбуваються на тлі активізації дипломатичного тиску на Москву. Нещодавно Брюссель заявив про прискорення роботи над 23-м пакетом антиросійських санкцій, а Євросоюз уже ввів обмеження проти 1600 об’єктів російського ВПК.

Водночас Болгарія офіційно викликала посла Росії для пояснень, але не задіювала статті 4 і 5 Північноатлантичного альянсу. Така стриманість союзників по НАТО контрастує з вимогами експертів щодо більш рішучих дій та спільного розслідування України, Румунії та Болгарії.

Раніше ми писали:

• Брюссель активізував роботу над 23-м пакетом антиросійських санкцій
• Безпрецедентний тиск: Євросоюз ввів санкції проти 1600 об’єктів російського ВПК

Що це означає

Для української економіки та глобальних ринків продовольства це означає різке зростання страхових премій і фрахтових ставок. Страх перед атаками змушує судновласників уникати чорноморських портів або вимагати значних гарантій безпеки, що підвищує собівартість експорту зерна.

Міжнародна морська організація (IMO) має посилити контроль за технічним станом суден та їхнім страхуванням. Це також може стати інструментом тиску на так званий «тіньовий флот» Росії, якщо буде відкрита дискусія про роль Москви в регуляторних процесах. Без скоординованих дій загроза для цивільних моряків лише зростатиме.