Удари по НПЗ змушують IEA зрізати прогнози видобутку нафти в РФ

IEA погіршило прогноз видобутку російської сирої нафти на 2026 рік до 8,7 млн барелів на добу — на 125 тис. барелів нижче попередньої оцінки. На 2027 рік прогноз зменшили на 235 тис. барелів на добу, до 8,6 млн барелів у середньому.

Фактична серпнева статистика вже виглядає слабшою: видобуток впав до 8,36 млн барелів на добу, тобто на 200 тис. барелів менше, ніж у липні. Це на 940 тис. барелів нижче пікового січневого рівня 9,3 млн барелів на добу та на 695 тис. барелів менше, ніж роком раніше.

Росія з квітня 2023 року не розкриває офіційні дані про видобуток нафти, тому міжнародні організації спираються на альтернативні оцінки. Нафтогазові надходження залишаються важливим джерелом фінансування війни, тому будь-яке падіння видобутку чи цін має бюджетні наслідки.

Дані ОПЕК+ також свідчать про слабкість: у серпні Росія видобувала 8,718 млн барелів сирої нафти на добу, що на 160 тис. барелів менше за переглянутий середній показник липня. Це збільшує відставання від квоти в межах угоди.

Серпень став місяцем найбільшої кількості ударів по російських НПЗ — щонайменше 21. Через пошкодження переробних потужностей обсяги переробки наблизилися до мінімумів більш ніж за двадцять років, а експортні ціни тиснули на нафтові доходи, які опустилися до шестимісячного мінімуму.

Станом на кінець липня виведено з ладу понад 30% фактичних і 45% номінальних потужностей нафтопереробки. Через дефіцит пального РФ у липні продовжила заборону на експорт бензину й дизеля ще на пів року, скоротила поставки до держав Центральної Азії та шукає додаткові джерела постачання.

Що це означає

Для Росії це означає не лише короткострокове падіння видобутку, а й триваліший тиск на енергетичну систему: пошкоджені НПЗ зменшують переробку, скорочують експорт пального та змушують шукати альтернативні постачання.

Для світових ринків і для України важливо, що такі оцінки IEA підтверджують: удари по інфраструктурі мають вимірюваний економічний ефект. Він може послаблювати фінансову базу воєнної економіки РФ, але також створює ризики для регіональних поставок і цін на паливо.