Українські компанії та університет об’єднуються заради очищення акваторій від вибухових загроз

Ініціативу оформлено меморандумом про створення консорціуму під назвою «Агенція гуманітарного розмінування акваторій України». Ініціатором виступив «Нібулон», який із весни 2023 року має статус оператора гуманітарного розмінування.

Разом із агрохолдингом до об’єднання приєдналися Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, ГО «Міжнародний клуб ділових людей» та група компаній «Захід-Схід», що спеціалізується на інженерних і технологічних рішеннях.

Партнери планують не лише виконувати роботи на водних територіях, а й розробляти технічні рішення, проводити наукові дослідження, упроваджувати стандарти, готувати фахівців і реалізовувати міжнародні проєкти.

Для «Нібулону» це продовження попередньої роботи: за підтримки DEG Impulse gGmbH компанія сформувала професійний підрозділ і посилила технічні можливості, зокрема завдяки машинам механізованого розмінування GCS-200.

У 2025 році «Нібулон» і DEG Impulse почали створювати інфраструктуру та готувати кадри для розмінування акваторій, а в липні 2026 року компанія отримала відповідну сертифікацію.

Керівник напряму гуманітарного розмінування «Нібулону» Всеволод Петровський наголосив, що партнерство має поєднати практичний досвід із науковими й технологічними компетенціями заради безпеки громад, відновлення судноплавства та економіки.

Станом на середину серпня 2026 року агрохолдинг розмінував усі свої землі, крім останніх 100 га, і повернув в обіг 7500 га, які постраждали від бойових дій на півдні.

Водночас в Україні планують створити нову Агенцію з розмінування, яка може перебрати функції ДСНС. Це пов’язано з необхідністю запустити Єдиний державний реєстр забруднених територій, щоб отримати актуальні дані про заміновані землі.

Що це означає

Створення консорціуму означає, що очищення акваторій перестає бути лише урядовою чи волонтерською задачею: до нього залучають університет, бізнес і технологічних партнерів. Це може прискорити відновлення безпечного судноплавства, експортних маршрутів і земель для господарського використання.

Для читача важливо, що такі партнерства формують кадрову базу, стандарти й наукову підтримку, без яких масштабне розмінування водних територій залишатиметься дорогим і повільним. Успіх залежатиме від фінансування, прозорості та швидкості впровадження реєстру забруднених територій.