Україна розширює антибалістичну коаліцію та готує випробування Freyja

Ініціатива передбачає, що до кінця поточного року учасники коаліції мають отримати компонент, який можна випробувати. Ключовий акцент — не лише на технологічній спроможності перехоплювати балістичні ракети, а й на серійній доступності: виробництво має бути достатньо великим за обсягом і вигіднішим за ціною порівняно з аналогами на світовому ринку.

За словами Зеленського, співпраця з виробниками та державами триває продуктивно, а найсильніші європейські компанії з реальним потенціалом в антибалістиці вже долучилися до Freyja. Серед задіяних гравців називають Fire Point, Kongsberg, Weibel, Saab, Diehl Defence, Hensoldt, Thales, Safran, Sener і Leonardo.

Проєкт Freyja, ініційований Україною, задуманий як спільна європейська система перехоплення балістичних ракет. Він побудований навколо української ракети-перехоплювача FP-7.x розробки Fire Point, тоді як інші елементи екосистеми постачають європейські партнери. Керівництво Fire Point повідомляло, що розробка перейшла на етап технічної інтеграції всієї системи — радарів, пускової установки, каналу передачі даних і командного центру. Випробування, за цими даними, проводять до двох разів на тиждень.

Розширення коаліції та інтеграція європейських виробників показують, що Freyja розвивається не як ізольований національний проєкт, а як спільна технологічна платформа з потенціалом для масового виробництва.

Що це означає

Для читача це означає, що Україна не лише шукає готові захисні системи, а й будує власну екосистему антибалістичного перехоплення за участю європейських оборонних компаній. Якщо перший результат вдасться випробувати до кінця року, це може прискорити перехід від розробки до серійного виробництва та знизити вартість захисту від балістичних загроз.