Бар’єри замість можливостей: як нові правила експорту позбавляють Україну іноземних замовників

Постанова Кабінету Міністрів №875, ухвалена в липні цього року, мала стати інструментом розширення присутності України на світовому ринку озброєнь. Проте реальність виявилася протилежною: за перші три місяці дії документу не лише не зросли обсяги експорту, а й виникли серйозні перешкоди для ведення бізнесу. Ключовим проблемним вузлом став обов’язок сплати 20% від суми контракту авансом ще до отримання дозволу на експорт.

Ігор Фоменко, очільник Федерації роботодавців «ФРУ Дефенс», яка об’єднує понад 700 компаній оборонного комплексу, наголошує, що така умова є критичною для конкурентоспроможності. Для багатьох середніх та малих виробників заморожування значних коштів до моменту підтвердження угоди є фінансово неможливим або надто ризикованим кроком. Це робить українську продукцію менш привабливою порівняно з пропозиціями країн-конкурентів, які мають більш гнучкі умови.

Експерти галузі пропонують диференційований підхід до експортних зборів. Замість єдиної ставки вони рекомендують встановити тариф у 1–3% для бронетехніки та інших озброєнь, яке армія закуповує недостатньо, і 5–7% для високотехнологічних систем, таких як безпілотники та засоби РЕБ. Важливою зміною має стати перехід на постоплату — внесення зборів після фактичного виконання зобов’язань за контрактом.

Другим великим недоліком регуляторного акту є жорстке обмеження географії продажів. Наразі діє принцип «дозволеного списку» країн, що автоматично виключає багато перспективних ринків Азії, Африки та Латинської Америки. Профільні асоціації закликають змінити логіку на «заборонений список», де експорт буде дозволено всюди, крім держав, визначених як ризиковані чи ворожі.

Наслідки такої бюрократії вже відчутні. Наприклад, країни Аравійського півострова активно цікавилися українськими дронами-перехоплювачами пів року тому, але через неврегульованість процедур контракти так і не були укладені. За цей час технологічний ландшафт змінився, і попит на ці конкретні системи впав, що означає незворотну втрату частки ринку.

Що це означає

Для українського ОПК це означає ризик стагнації та відтоку кадрів. Якщо експортне регулювання залишиться непродуманим, інженери та технологічні компетенції можуть мігрувати до країн із більш сприятливим бізнес-кліматом.

Читачеві варто розуміти, що ефективність оборонної політики залежить не тільки від воєнних успіхів, а й від здатності швидко адаптувати економічні механізми. Затримка в коригуванні правил може коштувати Україні мільярдів доларів валютної виручки та позицій на глобальному ринку безпеки.