Ляшко прокоментував роботу «швидкої»: коли бригади виїжджають на виклик

Під час ефіру телемарафону очільник МОЗ Віктор Ляшко підкреслив, що диспетчерська служба екстреної медичної допомоги працює за суворими алгоритмами. Головна мета цієї системи — забезпечити оперативне реагування у ситуаціях, де рахунок іде на секунди через ризик летального результату. Водночас, він зазначив, що такі процедури, як вимірювання артеріального тиску або постановка крапельниці за рецептом сімейного лікаря, не є приводом для виклику екстренки.

В умовах війни система медицини катастроф функціонує з посиленим навантаженням, особливо під час повітряних тривог та після ворожих обстрілів. Для координації дій із ДСНС вже відпрацьовано механізми спільного доступу до даних, щоб уникнути повторних виїздів на місця подій, де вже працюють рятувальники. Це дозволяє зменшити ризики для самих медиків та забезпечити безперебійну логістику допомоги пораненим.

Відповідно до наказу МОЗ №583, існує чіткий перелік симптомів, які є підставою для негайного виїзду бригади. До них належать непритомність, судоми, раптова задишка або біль у грудях, ознаки інсульту (порушення мовлення, слабкість кінцівок), сильні кровотечі, анафілактичний шок, травми, що загрожують життю, а також гострі психічні стани з небезпекою для оточуючих. Важливо пам’ятати, що висока температура сама по собі не завжди є критерієм для виклику «швидкої», якщо немає інших ускладнень.

Існують випадки, коли медики мають право відмовити у виїзді. Бригада не приїде для проведення планових ін’єкцій, перев’язок, заміни катетерів, надання стоматологічної допомоги, видалення кліщів або видачі лікарняних листків. Також «швидка» не займеться транспортуванням тіл померлих до моргу чи судово-медичної експертизи. У таких ситуаціях пацієнтам слід звертатися до сімейного лікаря або спеціалізованих установ.

Для того, щоб допомога була максимально ефективною, диспетчер класифікує виклики за рівнем терміновості. Критичні стани (відсутність дихання, масивна кровотеча) потребують прибуття бригади протягом 10 хвилин. Екстрені стани (підозра на інсульт, інфаркт) — до 20 хвилин. Неекстрені та непрофільні виклики можуть бути відкладені або вирішені дистанційно, якщо стан пацієнта не погіршується.

Що це означає

Ця інформація важлива для кожного українця, адже неправильне використання ресурсів екстреної медицини може коштувати життя іншим людям. Якщо вам потрібно просто проконтролювати хронічне захворювання або зробити планову процедуру, зверніться до свого сімейного лікаря.

У разі реальної загрози життю, будьте готові надати диспетчеру точну адресу, дані пацієнта та опис симптомів. Чітка комунікація прискорює прибуття бригади та допомагає медикам правильно підготуватися до надання допомоги.