Повітряні швидкі: Україна готується до запуску аеромедичної евакуації

Згідно з ухваленим рішенням, ключовою перевагою аеромедичної евакуації стане радикальне скорочення часу транспортування. Якщо наземна дорога з Харкова до евакуаційного хабу в польському Жешуві зараз може займати 15–16 годин, то повітряним судном цей шлях можна подолати за 2–3 години. Це критично важливо для пацієнтів, які потребують невідкладної спеціалізованої допомоги, а також для реалізації програми Medevac Ukraine.

Організаційне навантаження розподілено між двома профільними структурами. Координацією процесу займеться Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ. Безпосередньо ж повітряні судна та підготовлені екіпажі надаватиме Державна служба з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Важливим аспектом є те, що виконання рейсів буде залежати від безпекової обстановки та погодних умов, що робить їх гнучкими, але й обмеженими в часі.

Новий порядок передбачає не лише перевезення людей. До переліку вантажів включено донорські органи, необхідне медичне обладнання та бригади лікарів. Такий комплексний підхід дозволяє створити замкнене логістичне коло для порятунку життів, де кожна хвилина має значення.

Паралельно з цим держава продовжує підготовку інфраструктури для потенційного повернення цивільної авіації. Міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник повідомив, що у двох державних аеропортах триває оцінка ризиків і облаштування укриттів. Також розглядається варіант використання комунальних об’єктів на заході країни для перших вантажних рейсів.

Авіаційний експерт Дмитро Воронков наголошує, що хоча досвід організації таких польотів безумовно корисний, не варто ототожнювати медичну евакуацію із відкриттям неба для пасажирських лайнерів. На його думку, захід України є найбільш перспективним напрямом для майбутнього відновлення авіасполучення, проте все залежатиме від реальних можливостей забезпечити захист повітряного простору.

Контекст

Це рішення приймається на тлі активних переговорів щодо безпекових гарантій та відновлення інфраструктури, зокрема після раунду зустрічей у Абу-Дабі, де обговорювалися питання енергетики та безпеки. Водночас система охорони здоров’я залишається під загрозою: як показав випадок на Харківщині, коли загинули п’ять медпрацівниць під час удару по лабораторії, потреба в швидкій евакуації та захисті медичного персоналу є гострою.

Проблема повернення українських авіакомпаній ускладнюється податковими суперечностями. З 2024 року фіскальні органи почали трактувати платежі за оренду літаків у нерезидентів як роялті, що призвело до відкриття кримінальних проваджень проти перевізників. Ця правова невизначеність створює додаткові фінансові ризики для бізнесу саме в той момент, коли галузь потребує стабільності для підготовки до відновлення роботи.

Раніше ми писали:

• Абу-Дабі: другий раунд переговорів між Україною, США та Росією з фокусом на безпеці та енергетиці
• Відновлювали лабораторії ціною життя: внаслідок російського удару загинули п’ять медпрацівниць на Харківщині

Що це означає

Для пацієнтів та їхніх родичів це означає можливість отримати високоякісну медичну допомогу в Україні або за кордоном у рази швидше, ніж дозволяє наземний транспорт, що підвищує шанси на виживання у критичних станах.

Для авіаційної галузі це сигнал про те, що держава поступово відновлює навички управління повітряним простором, однак комерційні перевізники повинні очікувати окремого регуляторного рішення та вирішення податкових спорів щодо лізингу повітряних суден.

Для системи охорони здоров’я це спосіб оптимізувати логістику донорських органів та медичних бригад, що може покращити результати трансплантології та екстреної допомоги в регіонах, віддалених від великих медичних центрів.