Туризм за європейськими стандартами: чому закон №4162 став критичним для вступу України до ЄС

Ключова зустріч між представниками влади, профільних міністерств та туристичного бізнесу фокусувалася на узгодженні тексту законопроєкту перед другим читанням у Верховній Раді. Віцепрем’єр-міністерка Тетяна Бережна наголосила, що гармонізація законодавства у сфері туризму з європейськими нормами є принциповим кроком для інтеграції. Без цього закону Україна ризикує загальмувати переговорний процес із Брюсселем.

Законопроєкт №4162 пройшов надзвичайно довгий шлях: перше читання відбулося ще у квітні 2021 року. Протягом кількох років парламентський комітет опрацював понад 1300 поправок, і лише у 2025 році підготував фінальну редакцію. Голова комітету Микита Потураєв підкреслив, що попри тривалість розгляду, документ залишається актуальним, хоча й потребує деяких коригувань відповідно до воєнних реалій та сучасних викликів ринку.

Документ запроваджує цілу низку нових механізмів регулювання. По-перше, створюється Єдиний туристичний реєстр, який забезпечить прозорість ринку, дозволить збирати достовірну статистику та дасть споживачам доступ до інформації про ліцензованих надавачів послуг. По-друге, вводяться жорсткіші фінансові гарантії для туроператорів, що захищає туристів від банкрутства компаній або невиконання ними зобов’язань.

Окремий блок змін стосується короткострокової оренди житла через онлайн-платформи (Airbnb тощо). Законопроєкт пропонує регулювати цей сегмент за європейським досвідом, щоб запобігти тіньовому обігу коштів та дисбалансу на ринку нерухомості. Також підвищуються кваліфікаційні вимоги до екскурсоводів, враховуючи регіональні особливості, що має покращити якість послуг.

Статистика демонструє потенціал галузі навіть в умовах війни. За даними Державного агентства розвитку туризму (ДАРТ), у 2025 році податкові надходження від туризму зросли на 35,7% порівняно з попереднім роком. Туристичний збір склав 359 млн грн (+31,5%), а кількість оплачених ночівель досягла 10 мільйонів. Стратегічна мета держави — збільшити внесок туризму та креативних індустрій до 5–7% ВВП.

Контекст

Чинне законодавство України у сфері туризму базується на Законі «Про туризм», прийнятому ще у 1995 році. Цей документ безнадійно застарів і не охоплює сучасних цифрових сервісів, моделей спільного проживання та механізмів захисту споживачів, які діють у ЄС.

Нещодавно уряд також змінив положення про Міністерство культури, передавши йому функції формування державної політики у сфері туризму та курортів. Це свідчить про намагання централізувати управління галуззю перед впровадженням нового закона.

Що це означає

Для туристів це означає вищий рівень безпеки: якщо туроператор не виконає зобов’язань, діятимуть чіткі фінансові гарантії та механізми повернення з-за кордону. Також з’явиться обов’язкове завчасне інформування про мову екскурсійного обслуговування.

Для бізнесу зміни будуть суворішими. Готелям, орендодавцям та туркомпаніям доведеться реєструватися в Єдиному туристичному реєстрі, щоб працювати легально. Це допоможе очистити ринок від недобросовісних конкурентів, але вимагатиме дотримання нових правил щодо якості послуг та прозорості цін.

Місцеві громади можуть отримати додаткові ресурси: законопроєкт передбачає спрямування частини туристичного збору саме на розвиток туристичної інфраструктури громад, що може стимулювати створення нових локацій для відпочинку.