Як Україна трансформує досвід війни в технології захисту Європи

Під час виступу на саміті Euronews Defence & Space Summit у Брюсселі керівництво Fire Point розкрило деталі роботи над системою Freyja. Компанія не просто створює обладнання, а накопичує критично важливі дані про поведінку сучасних балістичних загроз, які щодня застосовуються проти України. Ця інформація безпосередньо закладається в програмне забезпечення перехоплювачів.

За словами Ірини Терех, проект перебуває на етапі інтенсивної технічної інтеграції. План передбачає проведення “нульового” тесту цього року, а повноцінного бойового перехоплення — до середини наступного. Такий графік вважається амбітним, оскільки традиційний цикл створення подібних систем займав близько 40 років.

Фундаментальною особливістю Freyja є принцип «design for manufacturing». Система проєктується одразу з розрахунком на масове виробництво, низьку собівартість та незалежність від експортних обмежень країн-партнерів. На відміну від американських Patriot, які були створені в іншу епоху і не розраховані на таку інтенсивність обстрілів, Freyja має бути масштабованою відповідно до реалій сучасної війни.

Важливим аспектом є відсутність так званого «kill switch» — дистанційного вимикача, який виробники часто вбудовують у системи озброєння. У Fire Point наголошують, що власник системи повинен мати повний контроль над її застосуванням без необхідності отримувати додаткові дозволи від постачальників компонентів чи програмного забезпечення.

Щодо ракет-перехоплювачів FP-7.x, компанія ставить перед собою ціль виробляти тисячі одиниць на рік. Терех зазначила, що потужності у 600–700 ракет недостатні для стримування зростаючої загрози, тому архітектура ракети спроектована під майбутнє масштабне серійне виробництво.

Що це означає

Для читача це означає, що Україна стає не лише споживачем, а й ключовим генератором технологічних рішень для безпеки всього континенту. Досвід відбиття найсучасніших загроз перетворюється на код, який захищатиме інші країни.

Створення системи без політичних «замків» (kill switches) та з відкритою архітектурою робить її привабливою для європейських держав, які прагнуть стратегічної автономії у сфері оборони та незалежності від зовнішніх регуляторних ризиків.