Експерти зазначають, що навіть масштабні вливання палива з резервів G7 не змогли суттєво знизити вартість бареля. Це свідчить про те, що криза має системний характер і торкається не тільки видобувного сектору, але й переробної та транспортної інфраструктури.
Світовий дефіцит сировини відчутно посилився: загальний обсяг запасів впав до 4,3 млрд барелів, що майже на 400 млн менше порівняно з мартом. Водночас глобальний попит повернувся до показників близько 104,8 млн барелів на добу, створюючи додатковий тиск на ринок.
Геополітична напруга навколо Ормузької протоки та Червоного моря залишається головним драйвером цін. Через ці ключові артерії раніше проходила п’ята частина світового нафтопотоку, а зараз їх функціонування ускладнене через ризики ескалації конфлікту між США та Іраном.
Логістична складова стала надзвичайно дорогою. Тарифи на морські перевезення з Перської затоки до Китаю перевищували $1,2 млн на добу, тому фізична наявність нафти не гарантує її доступності за колишньою ціною для кінцевого споживача.
Що це означає
Для світового ринку це означає, що період дешевої енергії може затягнутися. Нормалізація ситуації залежатиме не просто від відновлення видобутку, а від стабілізації безпеки в регіоні та розбудови альтернативних ланцюжків поставок.
Інвесторам та бізнесу варто закладати в прогнози волатильність цін на пальне. Поки запаси не почнуть активно поповнюватися, а ризик нової війни не зменшиться, ціни на бензин та дизельне паливо можуть залишатися вищими за історичні середні.
Коментарі
Коментарів ще немає. Будьте першим!
Залишити коментар
Коментування буде доступне найближчим часом.