Гібридні атаки Росії змушують НАТО шукати межу для статті 5

У НАТО наростає дискусія про те, чи можуть серія або сукупність гібридних інцидентів стати підставою для застосування статті 5 про колективну оборону. Таке питання постає на тлі атак на об’єкти критичної інфраструктури та оборонні підприємства в європейських країнах.

За словами дипломатів і чиновників, тиск на альянс посилюється після низки епізодів, зокрема через удар російського дрона поблизу польсько-українського кордону. Водночас нинішня стратегія, як описують її в НАТО, полягає в тому, щоб зберігати спокій і продовжувати допомагати Україні, а не йти на ризиковане загострення.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте раніше звертався до Путіна, попереджаючи, що якщо подібні дії триватимуть, у НАТО не лише з’являться варіанти реагування, а й буде продовжено підтримку Києва. В альянсі, однак, досі не домовилися про формальний механізм, який визначав би «червону лінію» для гібридних загроз.

Частина союзників неформально виступає за те, щоб накопичені саботажі, кібератаки та інші дії нижче порогу звичайної війни могли розглядатися як підстава для колективної оборони. Але консенсусу немає: Європа боїться, що жорстка відповідь може перетворити розмиті інциденти на пряму конфронтацію з Росією.

Наразі пріоритетом залишається захист критичної інфраструктури та утримання єдності в межах, які не провокують ескалації. Це означає, що НАТО поки балансує між демонстрацією готовності реагувати та прагненням уникнути війни, до якої союзники не готові.

Що це означає

Для читача це означає, що гібридна війна вже стала частиною щоденної безпеки в Європі: ризики для енергетики, транспортних маршрутів, заводів і цифрових систем наростають, навіть якщо окремі епізоди не виглядають як повномасштабний напад.

Водночас відсутність чіткої «червоної лінії» робить відповідь НАТО менш передбачуваною. Це може стримувати пряму війну, але також дає Росії простір для тиску без ризику миттєвого колективного удару.