Вашингтон пропонує Києву «газовий» компроміс заради миру в Європі

Згідно з даними The New York Times, американська сторона просить українську владу розглянути можливість перезапуску газотранспортної системи для постачання палива з РФ до ЄС. У Білому домі вважають, що фінансові вигоди від транзиту (які раніше становили близько 1 мільярда доларів на рік) стануть важливим аргументом для Москви та підштовхнуть її до завершення бойових дій. Крім того, адміністрація Трампа спирається на прогнози щодо того, що європейські виборці рано чи пізно почнуть вимагати дешевшої енергії, навіть якщо це означатиме повернення до російських ресурсів.

Ця пропозиція є частиною ширшого дипломатичного пакету, який має охопити не лише газові питання, але й безпекові гарантії для України, статус членства в НАТО та територіальні конфлікти. За інформацією джерел видання, у Вашингтоні також допускають отримання частки прибутків від транзиту або ж перегляд умов щодо заморожених активів. Окремою темою обговорень став підірваний «Північний потік-2», який один із співрозмовників назвав «найпростішим кроком» для відновлення поставок, хоча офіційний представник США запевнив, що цю тему останнім часом не обговорювали.

Найрішучіший опір ініціативі чинить Німеччина. Радник канцлера Фрідріха Мерца з питань безпеки Гюнтер Заутер висловив різке заперечення під час переговорів у Флориді. Берлін наполягає на тому, що будь-який газ із Росії залишається інструментом політичного впливу Кремля, незалежно від посередників. Колишній міністр економіки ФРН Роберт Габек наголосив, що залежність від російського палива була небезпечною помилкою минулого, і повторення цього сценарію недопустиме. Водночас внутрішньополітична ситуація в Німеччині ускладнюється: ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини», яка набирає майже 30% підтримки, активно агітує за повернення дешевого російського газу для боротьби з інфляцією.

Паралельно зі зміщенням акцентів на газ, адміністрація Трампа вже зробила низку кроків назустріч Москві в інших секторах. Нещодавно президент США вивів Росію з-під дії нових санкцій, ухвалених Конгресом, а за тиждень до цього — зняв обмеження з експорту російського дизельного палива. Представники Кремля, включно з Кирилом Дмитрієвим та Дмитром Пєсковим, вітають ці рішення як ознаку «скресання криги» та анонсують нові енергетичні та технологічні проєкти, зокрема дата-центри на базі атомної енергії.

Контекст

Україна остаточно припинила транзит російського газу до Європи в січні 2025 року, втративши значний джерело валютних надходжень. Європейський Союз, реагуючи на повномасштабне вторгнення РФ, взяв курс на повну відмову від російських енергоносіїв до наступного року. Якщо у 2021 році частка Росії в імпорті газу ЄС сягала 45%, то торік вона впала до 13%. Цей процес деінтеграції енергоринків був одним із головних економічних ударів по бюджеті РФ, який тепер адміністрація Трампа пропонує частково реверсувати в обмін на мир.

Раніше вже повідомлялося про тиск Вашингтона на Київ у інших аспектах, зокрема щодо обмеження роботи Starlink та зупинки обміну розвідданими. Нова ініціатива щодо газу демонструє послідовність у стратегії адміністрації Трампа, яка намагається знайти баланс між інтересами союзників та бажанням швидко завершити конфлікт через економічні стимули для обох сторін.

Раніше ми писали:

• Співавторство обмежень: як Маск і Трамп домовились сповільнити Starlink в Україні
• Тиск Вашингтона: чому США погрожували Україні зупинкою обміну розвідданими

Що це означає

Для України це означає потенційну зміну стратегічної позиції щодо енергонезалежності та ролі в європейському енергоринку. Відновлення транзиту може принести прямі фінансові вигоди (до 1 млрд доларів на рік), але водночас створить репутаційні ризики та залежність від волі Москви. Для громадян ЄС, особливо німецьких, це може означати короткострокове зниження тарифів на енергію, але з довгостроковими геополітичними наслідками.

Читачам варто стежити за реакцією української влади на цей тиск. Якщо Київ погодиться на компроміс, це може стати сигналом до більш широких поступок у територіальному питанні в обмін на економічну стабілізацію. Також важливо враховувати, що рішення щодо газу часто приймаються кулуарно, тому офіційні заяви можуть відрізнятися від реальних переговорних процесів.