Європа ризикує втратити доступ до ШІ без власних потужностей

Лагард виступила у Відні й переконувала, що ЄС має бути не лише покупцем технологій ШІ, а й їх виробником. Європейські компанії вже вкладають у штучний інтелект, проте значна частина рішень походить із-за кордону, передусім із США. Така модель, на її думку, залишає бізнес і державні служби вразливими до раптового обмеження доступу.

На її думку, за кілька років ШІ може опинитися в критичних точках повсякденного управління: перевіряти товари на кордонах, визначати ризикові податкові декларації, координувати рух потягів, стежити за станом пацієнтів і обробляти платежі. Якщо ці процеси триматимуться на чужих платформах, то втрата чи погіршення умов доступу миттєво зачепить увесь економічний ландшафт.

Лагард наголосила, що такий важіль тиску є новим для трансатлантичних відносин. Навіть попри союзницький характер зв’язків між ЄС і США, довіру підривають суперечки навколо мит, цифрових податків, вимог щодо Гренландії та безпекової присутності. У цій атмосфері технологічна залежність перестає бути суто господарською проблемою.

Вихід, за словами голови ЄЦБ, — прискорене будівництво європейських дата-центрів і створення моделей достатньої якості, які працюватимуть на інфраструктурі в межах ЄС. Вона зазначила, що поточного рівня обчислювальних потужностей уже замало, а за десять років дефіцит може зрости більш ніж у шість разів. Лагард нагадала, що Європа вже платить за ці рішення, тому їй вигідніше опановувати їх у себе.

Економічний аргумент Лагард пов’язує зі продуктивністю. Швидке впровадження ШІ здатне підвищити продуктивність приблизно на 4% протягом десятиліття, і це має суттєвий ефект для бюджетів, бо зростає податкова база й зменшується тиск на публічні витрати. Водночас залежність від американських технологічних гігантів створює й фінансові ризики: великі потреби в капіталі можуть підвищувати вартість запозичень у Європі, а пенсійні заощадження, вкладені в акції таких компаній, стають чутливими до ринкових корекцій.

Що це означає

Для звичайного користувача це означає, що ШІ перестає бути лише зручним сервісом і стає частиною критичної інфраструктури. Якщо європейські банки, лікарні, митниці чи транспортні системи залежатимуть від іноземних моделей і дата-центрів, політичні рішення за межами ЄС можуть впливати на якість і ціну послуг.

Для бізнесу та держави сигнал є простим: інвестиції в локальні обчислювальні потужності, відкриті або керовані європейські моделі та регуляторну відповідальність стають питанням не лише конкурентоспроможності, а й суверенітету. Без цього Європа може зберегти доступ до технологій, але втрачати право визначати умови їх використання.